Послуги технічної охорони: пультова охорона та кнопка тривоги для потреб структурних підрозділів Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) по Дніпропетровській області -

Скаржник вважає необґрунтованою, безпідставною та дискримінаційною вищезазначену вимогу Замовника. Порушення прав нашого підприємства цією вимогою пояснюється наступним Скаржник, як надавач охоронних послуг з великим позитивним досвідом роботи у вказаній сфері, за відсутності власного транспорту реагування не менше 10 одиниць, не має можливості прийняти участь у закупівлі, що є дискримінаційним і по відношенню до інших учасників, оскільки Замовник нехтуючи Законом даною вимогою заборонив потенційним Учасникам залучати субпідрядника до надання послуг та / або використовувати орендовану матеріально-технічну базу. Скаржник, як учасник та переможець багатьох закупівель, маємо успішно виконані договори та договори які виконуються у різних містах і областях України без наявного власного транспорту реагування не менше 10 одиниць. Вимога встановлена замовником щодо обов’язку мати власний транспорт реагування не менше 10 одиниць грубо дискримінує Скаржника як потенційного учасника, оскільки не маючи власного транспорту реагування у кількості не менше 10 одиниць, Скаржник не можемо прийняти участь у даній закупівлі, оскільки пропозицію подану Скаржником - буде відхилено. Додатково повідомляємо, що виразом власний транспорт реагування не менше 10 одиниць, Замовник обмежив потенційних учасників, які планували скористатися своїм Законним правом щодо надання послуг за допомогою оренди транспорту реагування (орендованої матеріально-технічної бази) та / або залучення субпідрядника / співвиконавця чи іншим чином, чим грубо порушив усі принципи здійснення публічних закупівель. Дана дискримінаційна вимога встановлена Замовником з метою обмеження конкуренції задля лобіювання інтересів потенційного учасника. Не маючи власних транспортних засобів, Скаржником успішно надаються послуги у різних містах та населених пунктах України, оскільки маємо орендовані транспортні засоби та надійних співвиконавців послуг, яких залучаємо для надання послуг. Згідно абзацу 2 п. 3 ст. 16 Закону встановлено: Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання субпідрядників/співвиконавців. Частина 7 статті 17 Закону та п. 47 Особливостей також передбачає, що «у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті». Тобто, Учасник, як суб’єкт господарювання, має самостійно визначати, чи залучати спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників / співвиконавців, чи ні. Замовник не має права втручатися у діяльність суб’єктів господарювання. Скаржник, як потенційний учасник має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядника / співвиконавця, проте відповідно до умов даної Документації, не може залучити субпідрядника / співвиконавця у частині надання копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, що підтверджують право власності Учасника на транспортні засоби, фото власного транспорту реагування та підтвердження перебування на військовому обліку транспортних засобів виданих уповноваженим органом на ім’я Учасника. До того ж, ані Закон України «Про охоронну діяльність», а ні Ліцензійні умови не містять обмежень чи зобов’язань за кількістю саме «власного» транспорту реагування. Тому надати скан-копії оригіналів або завірених належним чином копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (із чітким зображенням усіх символів), що підтверджують право власності Учасника на транспортні засоби та їх приналежність до охоронної організації зможуть лише ті учасники, які мають не менше 10 одиниць власного транспорту реагування, що є дискрімінацією по відношенню до Скаржника та інших учасників. Крім того, згідно зі статтею 11 Положення про військово-транспортний обов’язок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1921 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 405): «11. Для державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів в органах Державтоінспекції (крім транспортних засобів, власниками яких є громадяни), крім документів, необхідних для реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку, представником підприємства, установи чи організації, транспортні засоби яких підлягають реєстрації (перереєстрації), зняттю з обліку, подається довідка, форма якої визначається Міноборони, з відміткою військового комісара про постановку транспортного засобу на військовий облік або зняття з такого обліку». Тобто, транспортні засоби юридичних осіб не можуть бути зареєстровані згідно відповідних нормативних документів щодо порядку державної реєстрації транспортних засобів без надання власником цих довідок, оригінали яких залишаються в сервісних центрах МВС. Щоб виконати вимогу Замовника необхідно повторно надавати письмовий запит на отримання зазначених довідок в підрозділи в ТЦК та СП. При цьому слід зазначити, що граничні терміни отримання цих довідок значно перевищують терміни подання Пропозиції. Замовник цілеспрямовано та навмисно встановив дані дискримінаційні вимоги по відношенню до потенційних учасників з метою обмеження конкуренції задля лобіювання інтересів потенційного учасника.

Скаржник вважає необґрунтованою, безпідставною та дискримінаційною вищезазначену вимогу Замовника. Порушення прав нашого підприємства цією вимогою пояснюється наступним. Дана вимога встановлена без жодної аргументації та розрахунків. Відповідно до пункту 16 Ліцензійних вимог викладені вимоги до чергових пульта. Мінімальна кількість відсутня. Відповідно до умов організації роботи пульта спостереження, працівники мають або добовий графік, або графік 12 годин на 12 годин. Тобто відповідно до діючого законодавства цілком достатньо 4-х працівників. Тому вимога Замовника про наявність не менше 8 працівників ні чим не обґрунтована, і як ми бачимо з розрахунку – не узгоджується з чинним законодавством. Таким чином Скаржник має відповідний персонал у кількості достатній для надання послуг із урахуванням чинного законодавства, але із-за встановлення вимоги Замовником не може прийняти участь у закупівлі що є дискримінаціє по відношенню до нього та потенційних учасників. Учасник, як суб’єкт господарювання, має самостійно визначати необхідну кількість в штаті працівників, яка задовольняє потреби конкретного суб’єкта господарювання. Жодним чинним нормативно-правовим документом в Україні не встановлено обов’язок мати у штаті певну кількість працівників. Замовник не має права втручатися у діяльність суб’єктів господарювання.

Скаржник вважає необґрунтованою, безпідставною та дискримінаційною вищезазначену вимогу Замовника. Порушення прав нашого підприємства цією вимогою пояснюється наступним. Дана вимога є дискримінаційною, оскільки Замовник не дотримується та не керується Ліцензійними умовами, відповідно до яких встановлений вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження охоронної діяльності, а також організаційні, кадрові і технологічні вимоги до матеріально-технічної бази ліцензіата, обов’язкові для виконання під час провадження охоронної діяльності зокрема: 19. У разі використання суб’єктом охоронної діяльності пункту централізованого спостереження він забезпечує: цілодобовий режим чергування операторів такого пункту; наявність транспорту реагування; ведення електронного журналу реєстрації подій (тривога, несправність, відсутність живлення тощо), що передбачає збереження запису про відповідну подію протягом не менш як 30 діб; наявність резервної персональної електронної обчислюваної машини; наявність джерела безперебійного резервного живлення. Слід зазначити, що ліцензійними умовами не передбачено мати в наявності саме генератора потужністю не менш ніж 20 кВт. Враховуючи наведене, зазначені вище вимоги Документації не узгоджуються з Ліцензійними умовами, у зв'язку з чим Замовником порушено вимоги діючого законодавства із публічних закупівель. Скаржник має чинну ліцензію на провадження охоронної діяльності та зобов’язаний відповідати та виконувати ЛИШЕ вимоги Ліцензійних умов. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації Учасників. Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси учасника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені статтею 5 Закону.

Скаржник вважає необґрунтованою, безпідставною та дискримінаційною вищезазначену вимогу Замовника. Порушення прав нашого підприємства цією вимогою пояснюється наступним: На сьогоднішній день відсутні законодавчі підстави вимагати даний сертифікат. Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 № 28, затверджено Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні. Даний перелік містив таке обладнання як: Прилади охоронних теле(відео)систем, Пристрої охоронних теле(відео)систем. Вираз «пункт централізованого спостереження (ПЦС)» в даному переліку взагалі ніколи не був передбачений. Також зазначаємо, що даний наказ втратив чинність від 16.03.2018, отже і не підлягає обов'язковій сертифікації відповідно пункт централізованого спостереження (ПЦС) в якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень і послуг з централізованого спостереження. Додатково зазначаємо, що жодним акредитованим органом не видається СЕРТИФІКАТ ВІДПОВІДНОСТІ НА ПОСЛУГИ, оскільки СЕРТИФІКУВАТИСЯ МОЖЕ ЛИШЕ ПРОДУКЦІЯ. Відповідно до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» передбачається два види оцінки відповідності: обов’язкова та добровільна. Обов’язкове проведення оцінки відповідності вимогам технічних регламентів здійснюється у випадках передбачених у технічних регламентах. Технічний регламент ДСТУ 4030-2001, ГСТУ 78.11.001-1998 не передбачає обов’язкової оцінки відповідності ПОСЛУГ. Скаржник надає ПОСЛУГИ, а не ПРОДУКЦІЮ, оскільки предметом закупівлі є саме охоронні послуги, отже не може мати даного сертифікату. Декрет КМУ № 46-93 втратив чинність від 01.01.2018, про що також є лист Мінекономрозвитку від 12.01.2018 р. № 3433-06/1382-07, де зазначено, що "З 01.01.2018 у зв'язку із втратою чинності Декрету державна система сертифікації припинила своє існування, а тому з 01.01.2018 відсутні правові підстави провадження органами із сертифікації діяльності як призначених органів із сертифікації в державній системі сертифікації. Отже, з 01.01.2018 органи із сертифікації при проведенні будь-яких видів робіт із сертифікації не можуть посилатися на рішення про їх призначення органами із сертифікації в державній системі сертифікації та використовувати у своїй діяльності бланки документів (крім бланків копій документів) державної системи сертифікації. Згідно з ч.11 ст.26 Закону України «Про публічна закупівлі», документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником." Додатково повідомляємо, що сертифікація на відповідність положенням будь-яких стандартів, у тому числі державних стандартів України, може здійснюватись суб’єктами господарювання виключно на добровільних засадах, за наявності у них такої потреби. Для розуміння ситуації слід зазначити, що послуги із добровільної сертифікації центрів спостереження на комерційних засадах пропонуються Державним центром сертифікації засобів охоронного призначення Департаменту поліції охорони. Так, на сайті ДЦСЗОП ДПО зазначено, що в системі поліції охорони запроваджені переклади Національних стандартів України ДСТУ EN 50518-1:2014, ДСТУ EN 50518-2:2014, ДСТУ EN 50518-3:2014, затверджені Наказом Департаменту поліції охорони від 30.12.2015 №45. Державний центр сертифікації засобів охоронного призначення Департаменту поліції охорони ПРОПОНУЄ державним та приватним організаціям провести сертифікацію, що викладені в стандартах серії ДСТУ EN 50518.». ВКАЗАНИЙ ЗАМОВНИКОМ ДСТУ ЕN 50518-2019 РЕГЛАМЕНТУЄ СЕРТЕФІКАЦІЮ ПРИЛАДІВ, А НЕ ДІЯЛЬНІСТЬ ОХОРОННИХ ПІДПРИЄМСТВ. Отримання Управлінням Поліції Охорони "Сертифіката Відповідності" -являється внутрішньо регламентованим документом та отриманий він від ДЕПАРТАМЕНТУ ПОЛІЦІЇ ОХОРОНИ. Тобто головний департамент сертифікує свої філії на місцях, а точніше не філії а обладнання яке вони мають право там використовувати. Дану сертифікацію проводить лише Департамент поліції охорони що на нашу думку є пов’язаною особою із Управлінням поліції охорони. Додатково повідомляємо, що пункт централізованого спостереження (ПЦС) в якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень і послуг з централізованого спостереження (ЦСПТС) і послуг з централізованого спостереження за підохороними об’єктами в жодному разі не можуть бути продукцією, оскільки: Продукція – це (англ. production, output, produce, нім. Produktion f, Erzeugnisse n pl, Produkte n pl, Güter n pl) — матеріальний результат трудової діяльності або виробничих процесів, що має корисні властивості і призначений для використання споживачем. Послуга – це (англ. service) — це дія, результат якої споживається в процесі її виконання. Послуги становлять собою діяльність індивіда на користь іншої особи. «Цілеспрямована діяльність, результати якої мають прояв у корисному ефекті». Оскільки продукція та послуги це зовсім різні поняття, вважаємо, що даний сертифікат, який вимагає замовник, не може вважатися сертифікатом. Відповідно до Ліцензійних умов зазначено, зокрема: "1. Ці Ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження охоронної діяльності (далі - ліцензія), а також організаційні, кадрові і технологічні вимоги до матеріально-технічної бази ліцензіата, обов’язкові для виконання під час провадження охоронної діяльності. Скаржник відповідно до наявної чинної ліцензії надає ПОСЛУГИ а не постачає ПРОДУКЦІЮ, оскільки предметом закупівлі є саме охоронні послуги, отже не може мати сертифікату на продукцію. Ми, маємо сертифікат відповідності пункту централізованого спостереження (ПЦС) в якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень (ЦСПТС) і послуг з централізованого спостереження, який дає можливість надавати послуги якісно та в повному обсязі, що підтверджується виконаними аналогічними договорами в повному обсязі. Одночасно з цим орган сертифікації, який видав нам сертифікат, не є акредитованим в НААУ. При цьому жодним із законів чи інших нормативних актів в Україні не встановлено, що орган сертифікації, який акредитований в НААУ відрізняється від органу сертифікації, який не акредитований в НААУ. Проте, відповідно до умов даної тендерної документації, ми не можемо прийняти участь у даній закупівлі, бо Замовник обмежив коло учасників і вимагає надання саме Сертифікат відповідності пункту централізованого спостереження Учасника, в якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень, вимогам ДСТУ EN 50518:2019., виданий органом з оцінки відповідності, компетентність якого підтверджена шляхом акредитації.