«Капітальний ремонт систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей та блискавкозахисту в будівлях під літерами А,Е,З,Х,Ц Тилігульського аграрного фахового коледжу за адресою: Одеська область, Березівський р-н, с. Курісове, вул. Куриса, б. 9. Коригування.» -

«1. Доброго дня! Стосовно Вашого звернення, повідомляємо наступне.
Відповідно до змісту Постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 (зі змінами) «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості) тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) з урахуванням Особливостей.
Згідно із ч. 2 ст. 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості:
1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;
2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Для об’єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;
3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;
4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);
5) кількість товару та місце його поставки;
6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;
7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
8) проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов;
9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;
10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;
11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;
13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;
14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);
17) прізвище, ім’я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв’язок з учасниками;
18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;
19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», а саме ч. 1 ст. 18: «Порядок формування, ведення ліцензійного реєстру та перелік відомостей, що містяться в ліцензійному реєстрі, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Ліцензійний реєстр є відкритим.»
З 2017 року Ліцензія на офіційному бланку як було раніше більше не видається. Відбувається видача Наказу при прийняття рішення з надання ліцензії, з подальшою публікацією на сайті органу з ліцензування та внесенням до реєстру.
Посилання на реєстр ліцензіатів з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення: https://e-services.dsns.gov.ua/site/licensee-register.
Крім того, слід звернути увагу, що ані Особливості ані Закон не встановлює вимогу про надання ліцензії та/або дозволу від Учасника закупівлі. Копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, надає Учасник – переможець під час укладання договору (п. 2 ч. 2 ст. 41 Закону) та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
І на останок, Учасники не повинні здійснювати тиск на Замовника в частині розроблення умов закупівлі, тендерної документації, а саме: диктувати умови, зміст/текст тендерної документації та порядок проведення процедури закупівлі. Замовник діяв в межах та спосіб визначені законодавством, що регулює в першу чергу сферу публічних закупівель, тому відсутня потреба вносити зміни в цій частині.
Дякуємо за звернення!

2. Доброго дня! Стосовно Вашого звернення, повідомляємо наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 р. № 852 «Деякі питання ліцензування господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення» затверджені ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення. Дані Ліцензійні умови визначають вичерпний перелік вимог, обов’язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік підтвердних документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення.
Отже, якщо суб’єкт господарювання у сфері надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення отримав відповідну ліцензію, то тим самим підтвердив наявність обладнання згідно із п. 16 Ліцензійних умов.
Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII зі змінами та доповненнями (надалі - Закон) та постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» зі змінами та доповненнями (надалі – Особливості) встановлюють правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Текст Закону та Особливостей не визначає ні перелік документів ні їх формулювання, зміст та обсяг, які підтверджують відповідність встановленим кваліфікаційним критеріям та технічні якісні показники предмету закупівлі. Слід зазначити, що Замовник встановлює один або декілька кваліфікаційних критеріїв та зазначає опис предмету закупівлі, а також зміст та спосіб подання відповідних документів самостійно, з урахуванням особливостей предмету закупівлі. Всі вимоги тендерної документації в тому числі кваліфікаційні критерії та вимоги про відповідність таким критеріям були розроблені з урахуванням робочого проекту (який пройшов державну експертизу), специфіки робіт, дослідження відповідного ринку та практики проведення аналогічних процедур закупівель в електронній системі «ПРОЗОРО».
І на останок, Учасники не повинні здійснювати тиск на Замовника в частині розроблення умов закупівлі, тендерної документації, а саме: диктувати умови, зміст/текст тендерної документації та порядок проведення процедури закупівлі. Замовник діяв в межах та спосіб визначені законодавством, що регулює в першу чергу сферу публічних закупівель, тому відсутня потреба вносити зміни в цій частині.
Дякуємо за звернення!

3. Доброго дня! Стосовно Вашого звернення, повідомляємо наступне.
Законодавством України у сфері публічних закупівель не визначено поняття дискримінації та її форм. Однак, міжнародним правом в цій сфері закріплено чіткі засадничі рамки, якими держави повинні керуватися на національному рівні. Європейський суд з прав людини дав роз'яснення визначенню дискримінація: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об'єктивного і розумного виправдання», тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети». Отже, дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Разом з тим, не завжди різне ставлення являє собою дискримінацію. Якщо підставою для різного ставлення є об'єктивно виправдані ознаки або ті, які мають раціональне обґрунтування, то дискримінація відсутня. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об'єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто «дискримінація» у застосуванні до процедур закупівель - це суб'єктивне ставлення замовника торгів до учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об'єктивно виправданими.
Вищезазначене ґрунтується на підставі ґрунтовного аналізу судової практики, зокрема рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 квітня 2019 року справа № 640/19876/18 (з повним текстом судових рішень ви маєте змогу ознайомитися у відкритому Єдиному державному реєстрі судових рішень). Так, у означеному рішенні, суд робить висновок, «що Законом України «Про публічні закупівлі», який є спеціальним в рамках досліджуваних правовідносин, не визначено поняття «дискримінаційні вимоги», що позбавляє можливості визначити зміст принципу «недискримінації учасників», відповідно до даного Закону. На переконання суду, належним обґрунтуванням принципу «недискримінації учасників» є - забезпечення недопущення зменшення (або збільшення) прав будь-якого учасника торгів з одночасним дотриманням рівності можливостей всіх потенційних учасників процедури публічної закупівлі» (цього принципу ми й неухильно дотримуємося під час проведення публічних закупівель). Той самий суд, вже у іншому рішенні від 18 червня 2019 року справа № 826/2016/16 наголошує, що «незгода учасника процедури закупівлі з запропонованими умовами (умовою) самі по собі не можуть свідчити про їх дискримінаційний характер, оскільки будь-яка умова тендерної документації може тлумачитися як дискримінаційна щодо учасника, який їй не відповідає. Для обґрунтування порушення вимог законодавства запровадженням конкретної вимоги, зокрема, її дискримінаційного характеру, посилань на загальні положення законодавства недостатньо». Наостанок, вважаємо за доцільне ознайомити вас ще з одним рішення цього ж суду, а саме від 6 вересня 2018 року справа №826/10864/17, у якому суд зазначає, що «З аналізу вказаної заяви судом встановлено, що позивачем в ній не зазначено про те, в чому саме полягає порушення конкретно його прав чи законних інтересів, а не абстрактних «потенційних учасників». Таким чином, незгода будь-якого потенційного учасника процедури закупівлі з запропонованими умовами (умовою) тендерної документації сама по собі не свідчить про їх дискримінаційний характер, оскільки, будь-яка умова тендерної документації може тлумачитися як дискримінаційна ЩОДО УЧАСНИКА, ЯКИЙ ЇЙ НЕ ВІДПОВІДАЄ.
Не надаючи доказів неможливості оформлення запитуваного документу, оскарження вказаної вимоги ґрунтується на конкретних не можливостях Скаржника виконати умови закупівлі, а на припущеннях та небажанні прикласти зусилля для належної підготовки до тендеру.
Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII зі змінами та доповненнями (надалі - Закон) та постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» зі змінами та доповненнями (надалі – Особливості) встановлюють правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Текст Закону та Особливостей не визначає ні перелік документів ні їх формулювання, зміст та обсяг, які підтверджують відповідність встановленим кваліфікаційним критеріям та технічні якісні показники предмету закупівлі. Слід зазначити, що Замовник встановлює один або декілька кваліфікаційних критеріїв та зазначає опис предмету закупівлі, а також зміст та спосіб подання відповідних документів самостійно, з урахуванням особливостей предмету закупівлі. Всі вимоги тендерної документації в тому числі кваліфікаційні критерії та вимоги про відповідність таким критеріям були розроблені з урахуванням робочого проекту (який пройшов державну експертизу), специфіки робіт, дослідження відповідного ринку та практики проведення аналогічних процедур закупівель в електронній системі «ПРОЗОРО». Дані документи/інформація та кількість (зазначена – мінімальна «не менше») працівників потрібні для гарантій виконання, вчасно та якісно, робіт, що є предметом даної закупівлі.
Якщо Учасник не має в наявності відповідних працівників, то йому нічого не заважає оформити трудові відносити з відповідними фахівцями/спеціалістами, тощо.
Вами не доведено, як саме дані умови закупівлі Вас дискримінують.
І на останок, Учасники не повинні здійснювати тиск на Замовника в частині розроблення умов закупівлі, а саме: диктувати умови та порядок проведення процедури закупівлі. Замовник діяв в межах та спосіб визначені законодавством, що регулює сферу закупівель, тому відсутня потреба вносити зміни в цій частині.
Дякуємо за звернення!

4. Доброго дня! Стосовно Вашого звернення, повідомляємо наступне.
Строки виконання робіт зазначені у відповідності до плану фінансування (кошти виділено до кінця 2024 року) та строків на оплату виконаних робіт (протягом 10 робочих днів після приймання виконаних робіт), крім того умовами договору передбачено продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов’язань щодо виконання робіт, у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Маючи відповідний штат працівників та/або залучення достатньої кількості працівників надають змогу виконати дані роботи у відповідний строк.
Дякуємо за звернення!

5. Доброго дня! Стосовно Вашого звернення, повідомляємо наступне.
Розрахунок договірної ціни надається з урахуванням положень Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва» (надалі - Настанова), а саме Розділ V. Визначення вартості об’єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) Настанови.
Учасник в складі документів тендерної пропозиції обов’язково має надати: договірну ціну, зведений кошторис, локальний кошторис згідно всього обсягу робіт, підсумкову відомість ресурсів, проект календарного графіку виконання робіт.
Кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, розраховуються виходячи зі строків будівництва, виду будівництва, структури робіт, вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, врахованих у локальних кошторисах (кошторисних розрахунках), та прогнозного зростання їх вартості, яке визначається на підставі прогнозних індексів цін виробників промислової продукції на наступні періоди, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами складають 185,764 тис. грн..
Дякуємо за звернення!

Доброго дня! Стосовно Вашого звернення, повідомляємо наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 р. № 852 «Деякі питання ліцензування господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення» затверджені ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення. По тексту вище вказаної Постанови зазначено наступне (п. 15 – надалі мовою оригіналу):
«15. Виконавці робіт з монтажу, підтримання експлуатаційної придатності (технічного обслуговування) систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, устатковання для передачі тривожних сповіщень повинні відповідати таким вимогам:
електромонтер охоронно-пожежної сигналізації (електромонтер з ремонту та обслуговування електроустатковання, електромонтер з ремонту та обслуговування апаратури та пристроїв зв’язку, монтажник радіоелектронної апаратури та приладів) - не нижче 3-го розряду;
налагоджувальник приладів, апаратури та систем автоматичного контролю, регулювання та керування (налагоджувальник контрольно-вимірювальних приладів та автоматики) - не нижче 4-го розряду.
Кількість виконавців таких робіт повинна становити не менше двох осіб.»
Отже, якщо суб’єкт господарювання у сфері надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення отримав відповідну ліцензію, то тим самим підтвердив наявність відповідних виконавців таких робіт згідно із п. 15 Ліцензійних умов.
Крім того, звертаємо вашу увагу, що по тексту п. 15 Ліцензійних умов зазначено саме НЕ НИЖЧЕ 3-ГО РОЗРЯДУ, тобто ВИЩЕ – дозволено.
А також, відповідно до робочого проекту (який пройшов державну експертизу), середній розряд робіт - 4,3.
Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII зі змінами та доповненнями (надалі - Закон) та постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» зі змінами та доповненнями (надалі – Особливості) встановлюють правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Текст Закону та Особливостей не визначає ні перелік документів ні їх формулювання, зміст та обсяг, які підтверджують відповідність встановленим кваліфікаційним критеріям та технічні якісні показники предмету закупівлі. Слід зазначити, що Замовник встановлює один або декілька кваліфікаційних критеріїв та зазначає опис предмету закупівлі, а також зміст та спосіб подання відповідних документів самостійно, з урахуванням особливостей предмету закупівлі. Всі вимоги тендерної документації в тому числі кваліфікаційні критерії та вимоги про відповідність таким критеріям були розроблені з урахуванням робочого проекту (який пройшов державну експертизу), специфіки робіт, дослідження відповідного ринку та практики проведення аналогічних процедур закупівель в електронній системі «ПРОЗОРО».
Законодавством України у сфері публічних закупівель не визначено поняття дискримінації та її форм. Однак, міжнародним правом в цій сфері закріплено чіткі засадничі рамки, якими держави повинні керуватися на національному рівні. Європейський суд з прав людини дав роз'яснення визначенню дискримінація: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об'єктивного і розумного виправдання», тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети». Отже, дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Разом з тим, не завжди різне ставлення являє собою дискримінацію. Якщо підставою для різного ставлення є об'єктивно виправдані ознаки або ті, які мають раціональне обґрунтування, то дискримінація відсутня. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об'єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто «дискримінація» у застосуванні до процедур закупівель - це суб'єктивне ставлення замовника торгів до учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об'єктивно виправданими.
Вищезазначене ґрунтується на підставі ґрунтовного аналізу судової практики, зокрема рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 квітня 2019 року справа № 640/19876/18 (з повним текстом судових рішень ви маєте змогу ознайомитися у відкритому Єдиному державному реєстрі судових рішень). Так, у означеному рішенні, суд робить висновок, «що Законом України «Про публічні закупівлі», який є спеціальним в рамках досліджуваних правовідносин, не визначено поняття «дискримінаційні вимоги», що позбавляє можливості визначити зміст принципу «недискримінації учасників», відповідно до даного Закону. На переконання суду, належним обґрунтуванням принципу «недискримінації учасників» є - забезпечення недопущення зменшення (або збільшення) прав будь-якого учасника торгів з одночасним дотриманням рівності можливостей всіх потенційних учасників процедури публічної закупівлі» (цього принципу ми й неухильно дотримуємося під час проведення публічних закупівель). Той самий суд, вже у іншому рішенні від 18 червня 2019 року справа № 826/2016/16 наголошує, що «незгода учасника процедури закупівлі з запропонованими умовами (умовою) самі по собі не можуть свідчити про їх дискримінаційний характер, оскільки будь-яка умова тендерної документації може тлумачитися як дискримінаційна щодо учасника, який їй не відповідає. Для обґрунтування порушення вимог законодавства запровадженням конкретної вимоги, зокрема, її дискримінаційного характеру, посилань на загальні положення законодавства недостатньо». Наостанок, вважаємо за доцільне ознайомити вас ще з одним рішення цього ж суду, а саме від 6 вересня 2018 року справа №826/10864/17, у якому суд зазначає, що «З аналізу вказаної заяви судом встановлено, що позивачем в ній не зазначено про те, в чому саме полягає порушення конкретно його прав чи законних інтересів, а не абстрактних «потенційних учасників». Таким чином, незгода будь-якого потенційного учасника процедури закупівлі з запропонованими умовами (умовою) тендерної документації сама по собі не свідчить про їх дискримінаційний характер, оскільки, будь-яка умова тендерної документації може тлумачитися як дискримінаційна ЩОДО УЧАСНИКА, ЯКИЙ ЇЙ НЕ ВІДПОВІДАЄ.
Не надаючи доказів неможливості оформлення запитуваного документу, оскарження вказаної вимоги ґрунтується на конкретних не можливостях Скаржника виконати умови закупівлі, а на припущеннях та небажанні прикласти зусилля для належної підготовки до тендеру.
Отже, якщо Учасник не має в наявності відповідних працівників, то йому нічого не заважає оформити трудові відносити з відповідними фахівцями/спеціалістами, тощо та/або підвищити відповідну кваліфікацію (розряд) уже наявних у штаті працівників.
Вами не доведено, як саме дані умови закупівлі Вас дискримінують.
І на останок, Учасники не повинні здійснювати тиск на Замовника в частині розроблення умов закупівлі, тендерної документації, а саме: диктувати умови, зміст/текст тендерної документації та порядок проведення процедури закупівлі. Замовник діяв в межах та спосіб визначені законодавством, що регулює в першу чергу сферу публічних закупівель, тому відсутня потреба вносити зміни в цій частині.
Дякуємо за звернення!

Доброго дня! Стосовно Вашого звернення, повідомляємо наступне.
Навчання з питань пожежної безпеки посадових осіб та працівників підприємств, установ та організацій регулюється:
- статтею 40 Кодексу цивільного захисту України;
- Порядком здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444;
- Порядком затвердження програм навчання та інструктажів з питань пожежної безпеки, організації та контролю за їх виконанням, затвердженим наказом МВС від 05.12.2019 № 1021, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 3 лютого 2020 р. за № 108/34391.
Перелік підприємств, установ та організацій України, які проводять навчання з питань пожежної безпеки можна переглянути за наступним посиланням: https://dsns.gov.ua/navchannya-z-pitan-pozhezhnoyi-bezpeki.
Отже, Учасник повинен надати в складі документів тендерної пропозиції сертифікати або посвідчення про закінчення курсів навчання для осіб, які залучаються до проведення занять за програмою навчання з питань пожежної безпеки на керівника робіт та головного інженера (у разі наявності такого працівника на підприємстві), видані підприємством, установою, організацією України, які проводять навчання з питань пожежної безпеки та внесені у відповідний реєстр.
Дякуємо за звернення!

Доброго дня! Стосовно Вашого звернення, повідомляємо наступне.
Відповідно до умов тендерної документації учасник повинен підтвердити наявність (право власності, або право користування згідно договору оренди/найму в тому числі наступних свердлильних електричних машин та механізмів: шуруповерт пневматичний – не менше 3 одиниці; пістолет монтажний – не менше 3 одиниці; дрилі електричні – не менше 3 одиниці; перфоратори електричні та/або електромагнітні – не менше 3 одиниці.
«Правовстановлюючий документ» - документ, на підставі якого учасник у встановленому законодавством порядку набуває право власності на річ та/або право на користування.
Для підтвердження права власності на свердлильні електричні машини та механізми учасник може надати один із наступних документів:
- договір придбання/купівлі-продажу та видаткова накладна
- копії документів, які підтверджують набуття права власності (прийняття на баланс): оборотно-сальдова відомість та/або бухгалтерська довідка про наявність відповідних інструментів/засобів на балансі.
Дякуємо за звернення!

Доброго дня! Стосовно Вашого звернення, повідомляємо наступне.
Умовами тендерної документації зазначено, що учасник може для підтвердження своєї відповідності таким критеріям як наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, та/або працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників, надавши у складі тендерної пропозиції документи, що згідно п. 2 цього розділу підтверджують відповідність такому кваліфікаційному критерію, та щодо вказаних субпідрядників (з дотриманням вимог до змісту, форми, обсягу, тощо відповідних документів, визначених цією тендерною документацією). У випадку залучення до виконання робіт субпідрядника (субпідрядників) учасник повинен додатково надати у складі тендерної пропозиції гарантійний лист від кожного такого субпідрядника (-ів), адресований замовнику цієї процедури закупівлі, згідно якого підтверджується згода останнього (останніх) на виконання робіт, що входять до предмету цієї закупівлі, та які доручатимуться до виконання учасником, із зазначенням в такому листі видів таких робіт, номеру оголошення про проведення даних відкритих торгів та/або найменування предмету закупівлі цієї процедури закупівлі.
По тексту проекту договору зазначено наступне (надалі мовою оригіналу):
«6.1. Підрядник має право:
6.1.1. Залучати субпідрядні організації для виконання робіт за Договором з письмової згоди Замовника. При цьому Підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт субпідрядними організаціями, які мають право на їх виконання відповідно до чинного законодавства України та за наявності відповідних дозволів, ліцензій, сертифікатів і т.п. на виконання робіт відповідно до вимог чинного законодавства України. Підрядник самостійно забезпечує координацію діяльності субпідрядних організацій і несе відповідальність перед Замовником за виконання робіт за цим Договором як Генеральний підрядник. Прийом і оплату робіт за договорами субпідряду здійснює Підрядник.»
Підсумовуючи вище зазначене, учасник може залучати субпідрядників до 20% на виконання верхолазних робіт з наданням відповідних дозволів, ліцензій, сертифікатів і т.п. на виконання робіт відповідно до вимог чинного законодавства України
Дякуємо за звернення!

Доброго дня! Стосовно Вашого звернення, повідомляємо наступне. Предметом даної процедури закупівлі є : «Капітальний ремонт систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей та блискавкозахисту в будівлях під літерами А,Е,З,Х,Ц Тилігульського аграрного фахового коледжу за адресою: Одеська область, Березівський р-н, с. Курісове, вул. Куриса, б. 9. Коригування.». Листом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 № 7/7-401 уточнено, що капітальний ремонт будівлі — це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта.
Тендерна документація на закупівлю робіт з капітального ремонту повинна містити вимоги з огляду на складність та вид робіт. Звідси ж і вимоги до документів, якими учасники повинні підтверджувати свою спроможність здійснити капітальний ремонт. Звертаємо також Вашу увагу, що до предмету закупівлі входять будівельно-монтажні роботи, а саме: прокладання коробів пластикових, прокладання вініпластових труб, що поставляються нормалізованими елементами в комплекті, по стінах і колонах із кріпленням накладними скобами, діаметр умовного проходу до 50 мм; рокладання кабелю перерізом до 10 мм2 на тросі.
Монтаж, демонтаж та капітальний ремонт будинків, споруд, а також відновлення та зміцнення їх аварійних частин вимагає від учасника отримати дозвіл та/або декларацію. Вимоги до цих та інших документів встановлені постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки».
Дякуємо за звернення!

Доброго дня! Стосовно Вашого звернення, повідомляємо наступне. Оскаржувана Вами вимога є законною, з огляду на перелік робіт, які містяться у Технічному завданні (Додаток №2 до тендерної документації), зокрема: по Системі блискавкозахисту згідно Відомості обсягів робіт/Дефектний акт передбачено виконання наступних робіт:
4. Заземлювач горизонтальний у траншеї зі сталі штабової, переріз 160 мм2
13. Розробка ґрунту вручну в траншеях глибиною до 2 м без кріплень з укосами, група ґрунту 2
14. Засипання вручну траншей, пазух котлованів та ям, група ґрунту 1
Вимоги до цих та інших документів встановлені постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки».
Дякуємо за звернення!

Доброго дня! Стосовно Вашого звернення, повідомляємо наступне. Відповідно до чинної постанови Кабінету міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107, земляні роботи, які виконуються на глибині понад 2 м, в зоні підземних комунікацій, належать до робіт підвищеної небезпеки. Замовником встановлено дану вимогу з огляду на перелік робіт, які містяться у Технічному завданні (Додаток №2 до тендерної документації), передбачено виконання наступних робіт:
4. Заземлювач горизонтальний у траншеї зі сталі штабової, переріз 160 мм2
13. Розробка ґрунту вручну в траншеях глибиною до 2 м без кріплень з укосами, група ґрунту 2
14. Засипання вручну траншей, пазух котлованів та ям, група ґрунту 1
Вимоги до цих та інших документів встановлені постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки».
Дякуємо за звернення!

Доброго дня! Стосовно Вашого звернення, повідомляємо наступне. Вимога про те, що сфера вимірювань Свідоцтва (сертифіката або іншого аналогічного документа) про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 повинна включати вимірювання акумуляторних батарей сформована Замовником з метою безперебійного живлення та довготривалої автономної роботи обладнання в разі відключення (або відхилення у величині вольтажу, коливання параметрів струму або перенапруження нестачі, пониження напруги в мережі) електроенергії, що в сьогоднішніх умовах агресії Російської Федерації проти України, є досить актуальним, оскільки нестабільне електропостачання уповільнює робочий процес. Саме тому важливий регулярний контроль стану акумуляторних батарей. Акумуляторна батарея є джерелом струму багаторазового використання. Її особливість полягає в циклічності: зарядивши батарею, її можна використовувати на встановлену виробником кількість годин. Пройти процедуру моніторингу стану системи керування вимірюваннями електротехнічної лабораторії може будь-який суб’єкт господарювання, який відповідає вимогам стандарту.
Дякуємо за звернення!

Доброго дня! Стосовно Вашого звернення, повідомляємо наступне. Умовами тендерної документації зазначено, що учасник може для підтвердження своєї відповідності таким критеріям як наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, та/або працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників, надавши у складі тендерної пропозиції документи, що згідно п. 2 цього розділу підтверджують відповідність такому кваліфікаційному критерію, та щодо вказаних субпідрядників (з дотриманням вимог до змісту, форми, обсягу, тощо відповідних документів, визначених цією тендерною документацією). У випадку залучення до виконання робіт субпідрядника (субпідрядників) учасник повинен додатково надати у складі тендерної пропозиції гарантійний лист від кожного такого субпідрядника (-ів), адресований замовнику цієї процедури закупівлі, згідно якого підтверджується згода останнього (останніх) на виконання робіт, що входять до предмету цієї закупівлі, та які доручатимуться до виконання учасником, із зазначенням в такому листі видів таких робіт, номеру оголошення про проведення даних відкритих торгів та/або найменування предмету закупівлі цієї процедури закупівлі.
По тексту проекту договору зазначено наступне (надалі мовою оригіналу):
«6.1. Підрядник має право:
6.1.1. Залучати субпідрядні організації для виконання робіт за Договором з письмової згоди Замовника. При цьому Підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт субпідрядними організаціями, які мають право на їх виконання відповідно до чинного законодавства України та за наявності відповідних дозволів, ліцензій, сертифікатів і т.п. на виконання робіт відповідно до вимог чинного законодавства України. Підрядник самостійно забезпечує координацію діяльності субпідрядних організацій і несе відповідальність перед Замовником за виконання робіт за цим Договором як Генеральний підрядник. Прийом і оплату робіт за договорами субпідряду здійснює Підрядник.»
Підсумовуючи вище зазначене, учасник може залучати субпідрядників до 20% на виконання верхолазних робіт з наданням відповідних дозволів, ліцензій, сертифікатів і т.п. на виконання робіт відповідно до вимог чинного законодавства України
Дякуємо за звернення!

Доброго дня! Стосовно Вашого звернення, повідомляємо наступне. У тендерній документації зазначаються такі відомості… інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби). Безліч стандартів ISO впроваджено в нашій державі як НАЦІОНАЛЬНІ. Разом з тим, АМКУ не визначає вимогу щодо наявності ISO, як дискримінаційну. Разом з тим, зазначаємо, що суб’єкти які впроваджують міжнародні стандарти, та які їх дотримуються, характеризуються високим професіоналізмом та відсотком якісного, швидкого виконання робіт і поставлених задач. Стандартизація для того і впроваджується аби підприємство покращувало свої показники не тільки перед замовниками, але і турбувалося за своїх працівників, за навколишнє середовище тощо.
Разом з тим, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі»:
«У тендерній документації зазначаються такі відомості: інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби)»; ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі»: «Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації».
Додатково зазначаємо, що вимога щодо надання учасниками сертифікатів ISO не є дискримінаційною, та підтверджується рядом рішень Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель: № 11184-р/пк-пз від 21.05.2021; № 9066-р/пк-пз від 26.04.2021 тощо.
Дякуємо за звернення!

Доброго дня! Стосовно Вашого звернення, повідомляємо наступне. Згідно вимог тендерної документації Учасник має надати відповідні документи, що підтверджують дійсність наданих сертифікатів (звіт про (сертифікаційний/періодичний) аудит тощо). Вимога встановлена з метою підтвердження чинності наданих сертифікатів, з метою контролю відповідності сертифікованих систем вимогам зазначених стандартів. Разом з тим, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі»:
«У тендерній документації зазначаються такі відомості: інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби)»; ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі»: «Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації».
Дякуємо за звернення!